Військових “здають” запроданці…

 

Військових “здають” запроданці…

Люстрація, чистка, перезавантаження… Скільки вже разів нова влада повторювала ці слова!



Серед вищого армійського керівництва і далі шукають зрадників, а Порошенко вирішив припинити вогонь на сході в односторонньому порядку

фото: mil.gov.ua
Люстрація, чистка, перезавантаження… Скільки вже разів нова влада повторювала ці слова! Та всі невдачі АТО на Донбасі й наші втрати пов’язанні саме з тим, що в Україні їх досі не провели. 
Поки новий Президент визначається з політичними кадровими призначеннями на високі посади, у Збройних силах і досі перебувають люди екс-диктатора Януковича. Чи не кожного дня у ЗМІ з’являється інформація про зраду керівництвом звичайних учасників АТО. Та й самі бійці заявляють про це вголос.
“Ми йдемо в розвідку – нас “здають”, нас чекає засада! Хто це робить? Ми не знаємо. Тому в нас є багато невдач. Я би хотів сказати вам чесно: нас продають за копійки! Нам дають завдання – ми його виконуємо, але втрачаємо людей. Чому нас там чекають? Не продавайте нас, коли ми йдемо в розвідку! Не “здавайте” нас, коли ми йдемо на зачистку “зелених”! Не здавайте нас!” – таку заяву підполковника розвідки спецназу на умовах анонімності передало Громадське ТБ.
І таких криків відчаю все більше і більше. Цей підполковник також заявив, що витік інформації іде на рівні Генштабу.
“У нас створюється враження, що ми нікому не потрібні. Кращий цвіт нації, який зі зброєю в руках може сміливо відстоювати інте­реси країни, просто кидають, аби його тут знищили, щоб у країні сміливих людей, готових уголос заявити про правду і неправду, тих же керівників не було… Людей кидають на позиції ворога без артпідготовки, і вони гинуть, отримують важкі поранення. Вже опісля вирішують проводити артпідготовку. Закрадається думка, що людей не тільки не бережуть від негативних наслідків, а навпаки – до них штовхають. Нас використовують як гарматне м’ясо”, – це вже заява одного з бійців Нацгвардії в інтерв’ю Радіо Свобода.
Зауважимо, що в ніч на 18 червня на Луганщині у бою з терористами загинуло 15 українських військових. І як тут знову не згадати про те, що новий Президент Петро Порошенко одразу після оприлюднення перших результатів виборів пообіцяв, що АТО має стати ефективнішою? 
Що ж відбувається нині? Порошенко готується припинити вогонь в односторонньому порядку, щоби дати змогу терористам скласти зброю. Цікаво, хто ще в це вірить, окрім самого Президента?..

Війна – не для бідних

 
фото: mil.gov.ua
“Українська правда” повідомляє, що на початку червня на рахунках Мін­оборони було 4,6 мільярда гривень, зокрема, 129 мільйонів гривень отримали завдяки українцям, які надсилали повідомлення на мобільний номер 565. 
При цьому, як повідомили в самому військовому відомстві, станом на 12 червня з благодійних пожертв витратили лише 7,1 мільйона гривень, тобто 5,5%. А із загальної суми в 4,6 мільярда для армії закупівель здійснили лише на неповних 500 мільйонів гривень. Війна – це справа не для бідних, а як воюємо ми?!.. Виникає низка питань, але, видається, відповідей від керівництва держави ми не отримаємо. Виходить, ми самі воюємо проти себе. А за час АТО загинуло вже 147 наших військових і 267 було поранено. 
У середу в.о. міністра оборони Михайло Коваль розповів, що в українській армії з’явиться четвертий вид Збройних сил – сили спецоперацій. “Такі війська вирішили створити через останні події, що сталися на сході країни. Антитерористична операція, що затягнулася на два місяці, показала, що українська армія не готова до таких викликів”, – повідомив Коваль.

Ігри депутатів

У парламенті ж створили тимчасову слідчу комісію з питань розслідування обставин знищення військово-транспортного літака Повітряних сил Збройних сил України Іл-76 в аеропорту Луганська 14 червня. До складу ТСК увійшло 9 народних депутатів: по два з Партії регіонів і “Батьківщини” та по одному з інших фракцій і груп.

фото: radiosvoboda.org
“Явно, що пілотів не попереджували про можливі теракти з боку сепаратистів. Можливо, йдеться і про зраду, ймовірно, на найвищому рівні – аж до Генерального штабу… Коли ми почали розглядати цю справу, нам здалося дивним, що, по-перше, літак при посадці не використовував теплові ракетні пастки, і по-друге – він приземлявся за звичайною схемою, а не використовував різке зниження, як це роблять у випадках, коли існує загроза знищення літака наземними засобами”, – про це у ВРУ заявив голова ТСК нардеп Олександр Чорноволенко.
Комісія збереться сьогодні. А військова прокуратура вже відкрила справу щодо посадових осіб Збройних сил України та штабу АТО через збитий Іл-76. От тільки рішення потрібно приймати миттєво, бо поки зволікатимуть із розслідуванням щодо зрадників у штабі АТО і в армії, продовжуватимуть наражати наших бійців на небезпеку.
Та й парламент потрібно чистити від зрадників! У середу, 18 червня, представники коаліції зареєстрували проект постанови про розпуск нинішнього скликання ВРУ. Та коли парламентарі зважаться на такий крок, і чи зважаться взагалі – поки не відомо. Президент Порошенко заявив своєю чергою, що чекає на саморозпуск Верховної Ради. А в нинішньому складі парламенту зберегло недоторканість дуже багато соратників Януковича. Значна частина Партії регіонів просто перейшла під знамена коаліції, а КПУ вирішила побавитися в опозицію. 
Але не можна забувати: СБУ володіє інформацією про те, що регіональний осередок КПУ на Луганщині займається незаконним постачанням зброї терористам. Нині у ВРУ знову заговорили про ліквідацію фракції КПУ, але в цій ситуації потрібно вже говорити загалом про заборону цієї партії як такої і притягнення її керівників до відповідальності.

Мирним планом по терористах

Президент Порошенко вже визнав, що Україна – у стані війни. Про це він сказав у середу в Національному університеті оборони України ім. Івана Черняховського.
“Це війна нового типу, з використанням професійних диверсійних груп, найманців, добровольців, місцевого населення, яким дуже промили мізки, із широким застосуванням інформаційної зброї. На жаль, упродовж багатьох років українська армія системно знищувалась. Ми зустріли війну з голими, босими і неозброєними солдатами”, – констатував Порошенко.
Втім він висловив надію на перемогу в цій війні. Щоправда, кроки самого Президента дивують. Він і далі наполягає на втіленні свого мирного плану, який, зокрема, передбачає припинення вогню в односторонньому порядку і можливість для терористів скласти зброю.
“Україна в односторонньому порядку припинить вогонь на сході країни, щоби дати можливість збройним формуванням роззброїтися, а російським найманцям залишити країну. План почнеться з мого наказу про одностороннє припинення вогню. Після цього ми маємо отримати підтримку мирного плану з боку всіх учасників подій на Донбасі дуже швидко. Час припинення вогню буде дуже коротким, і саме тоді мають роззброїтися незаконні збройні формування і наведеться лад у регіоні. Зі свого боку я запропоную коридор, аби російські найманці могли залишити зі зброєю територію України”, – зауважив Президент.

фото: mil.gov.ua
Він також розповів, що важливими елементами мирного плану є проект змін до Конституції, що закріпить децентралізацію влади, й амністія для тих сепаратистів, які складуть зброю і не коїли раніше важких злочинів. В.о. міністра оборони Михайло Коваль повідомив, що одностороннє припинення вогню відбудеться найближчими днями.
Одне питання: як достеменно довести, хто вбивав наших силовиків, а хто ні?.. Самі ж терористи відкинули пропозиції Порошенка. Про це заявив один із лідерів бойовиків ДНР Денис Пушилін, який зараз перебуває у Москві.
Нагадаємо, що днями Порошенко призначив депутата Ірину Геращенко уповноваженим президента з питань мирного врегулювання кризи на Донбасі. Тепер вона повинна домовлятися з терористами. “Я вважаю, що це суто політичний крок. Навряд чи сам Президент розраховує, що ця людина здатна якось домовитися з терористами. Це радше демонстрація для міжнародної спільноти, що ми навіть уповноваженого суто за цією проблемою призначили. Адже якби була спроба дійсно шукати контакти й домовлятися з терористами, то шукали би людей, які мають авторитет принаймні в регіоні, до яких прислуховуються і можна апелювати. Пошук таких кандидатур – справді велика проблема”, – так прокоментував крок глави держави Дмитро Тимчук, координатор групи “Інформаційний опір”, повідомляє “Український тиждень”.
Навряд чи сам Президент розраховує, що ця людина здатна якось домовитися з терористами. Це радше демонстрація для міжнародної спільноти, що ми навіть уповноваженого суто за цією проблемою призначили
У нинішній важкій ситуації Порошенко і далі грається в хорошого миротворця, однак, видається, при цьому забуває, що насамперед він є Верховним головнокомандувачем. І поки українські учасники АТО готуються припиняти вогонь, терористи явно не планують зупинятись. 
А Росія зі свого боку стягує до кордону з Україною колону бронетехніки, протяжністю 15 кілометрів. Про це повідомив у середу речник інформаційного центру РНБО Володимир Чеповий. “17 червня на автомобільній дорозі Москва – Київ поблизу міста Калуга було зафіксовано колону військової техніки Збройних сил РФ, зокрема БТРи, важку гусеничну техніку на платформах, яка стояла на узбіччі в напрямку міста Брянськ. Протяжність колони становила майже 15 кілометрів”, – розповів він, повідомляє УНІАН.
Розуміємо, що це насамперед психологічне залякування з боку РФ. Тим не менше розслаблятися не можна. Із загальної протяжності сухопутного україно-російського кордону в 1974 кілометри наші сили контролюють лише 248. А ще нагадаємо, що, за інформацією РНБО, нині на Донбасі діють від 15 до 29 тисяч бойовиків, більшість яких перекинули туди з Росії.

Плани Порошенка


Припинення вогню, безпечний коридор і програма економічного відновлення Донбасу – Президент нарешті визначився зі стратегією боротьби

фото: grid.al
Після двох тижнів від дня інавгурації Петро Порошенко таки показав мирний план урегулювання ситуації на сході країни. У четвер, 19 червня, документ із 14 пунктів представили “легітимній владі Донбасу”. Останнім, кажуть, він сподобався, як і Володимиру Путіну (якщо вірити інформації Адміністрації Президента).
У четвер пізно ввечері між президентами України та Росії відбулася телефонна розмова. Порошенко подзвонив Путіну, аби розповісти йому про свій план, а той, як написано на сайті російського президента, “висловив цілу низку коментарів із акцентом на негайному припиненні військової операції Києва у Луганській та Донецькій областях”.

14 кроків назустріч

 

Припинення вогню таки буде – бойовикам дадуть шанс утекти назад у Росію. Для цього на українсько-російському кордоні створять 10-кілометрову буферну зону, через яку і планують вивести незаконні озброєні формування (відповідний указ Порошенко обіцяв підписати ще вчора ввечері).
Учасникам мирних переговорів нададуть гарантії безпеки, а осіб, які не скоювали в минулому тяжких злочинів і ще й складуть зброю, обіцяють звільнити від кримінальної відповідальності. Мирний план передбачає також звільнення усіх заручників, створення в структурі МВС підрозділів спільного патрулювання та відновлення роботи органів місцевої влади, теле- й радіоканалів.
До речі, за інформацією Адміністрації Президента, зараз терористи утримують більше сотні людей у заручниках. Про це вчора заявив заступник глави Адміністрації Президента Валерій Чалий: “Сьогодні абсолютно безальтернативна вимога – звільнення заручників. Йдеться про більше 100 осіб, яких повинні так чи інакше відпустити, тому що вони – і наші громадяни, і представники міжнародних місій спостереження”. За даними голови парламентського комітету з питань прав людини Валерія Пацкана, в останні дні проводилися інтенсивні переговори щодо обміну заручниками, серед яких є і мирні громадяни, яких бойовики полонили за політичні переконання.
 Довідка                               
Майже 38 тисяч осіб покинули Крим і схід України. Про це йдеться в доповіді ООН, оприлюдненій 19 червня. 
Більшість осіб становлять діти, жінки та люди похилого віку. “Станом на 18 червня 2014 року Управління верховного комісара в справах біженців ООН (УВКБ ООН) володіє інформацією про більше 38 000 переміщених людей зі східних областей і Криму”, – йдеться в доповіді. 
За підрахунками УВКБ ООН, в Україні проживає 2500 біженців, а ще 6-7 тисяч шукають притулку.
Щодо переговорів, то поки важко зрозуміти, хто сидітиме по той бік “столу”. Порошенко виключає можливість “контакту” з представниками ДНР та ЛНР. Натомість, кажуть, говоритимуть із тими, “хто готовий розділити мирний план Президента”. “Очевидно, ніяких переговорів із ЛНР і ДНР не може бути, оскільки вони беруть… на себе відповідальність за те, що збивають українські літаки з нашими найкращими військовими, безжально вбивають мирних громадян”, – заявила уповноважений президента з врегулювання ситуації у східних регіонах України Ірина Геращенко.
Із тими ж, хто не перейматиметься пунктами мирного плану, діалог вестимуть по-іншому. “Президент запропонував мирний план вирішення проблеми південного сходу країни. Ним передбачено вступ у силу так званого тимчасового короткого перемир’я. Бойовикам (окрім тих, хто вчинив особливо тяжкі злочини, пов’язані з убивствами, катуваннями, тяжкими тілесними ушкодженнями) запропонують коридор, щоби вони покинули територію України”, – розповів ще до офіційної презентації мирного плану Віталій Ярема, який віднедавна обіймає посаду Генпрокурора.
Тих же, хто не пристане на пропозиції Президента, зауважує він, “буде знищено відповідно до чинного законодавства, а операцію, пов’язану зі звільненням цієї території від тероризму, буде продовжено”.

Троє “в темі”

 

Усі попередники Порошенка (крім того, який досі вважає себе легітимним) не змогли втриматися, аби не підкинути своїх порад.
“Припинення силового протистояння в Донецькій і Луганській областях, створення необхідних передумов для повернення людей до мирного життя є сьогодні стратегічним завданням номер один… Першим політичним кроком повинен стати широкий діалог щодо питань шляхів реалізації мирного плану Порошенка, а також підготування тексту нової редакції парламентсько-президентської моделі Конституції України”, – йдеться у спільній заяві Кравчука, Кучми та Ющенка, цитує “Укрінформ”.
До речі, попередній “широкий діалог” – загальноукраїнський круглий стіл примирення – був не дуже результативним. Однак колишні президенти підтримують наміри Порошенка, зокрема, його бажання провести дострокові вибори до парламенту. 
“Умови війни на сході України повинні стати не приводом для перенесення, а каталізатором реформ у всіх сферах життя… Ми підтримуємо позицію Порошенка щодо проведення у цьому році дострокових виборів до парламенту за відкритими партійними списками. Діючий склад Верховної Ради скомпрометований небажанням почути вимоги Майдану і має ганебну історію зрад національних інтересів: ратифікація Харківських угод, прийняття законів 16 січня, політична корупція і корупційні схеми в державному бюджеті та податковому законодавстві. Такий парламент не має права представляти волю українського народу”, – йдеться в повідомленні.

І нема на то ради

 

Щодо перевиборів, то Верховна Рада поки вдало ігнорує можливість саморозпуститися. Найвірогідніший і на сьогодні найшвидший спосіб узаконити вибори – прийняти постанову про саморозпуск. 
Вона хоч і не передбачена Конституцією, але при вправності ораторів обґрунтувати її легітимність не буде важко. Тим паче, що періодично під парламентом збирають мітинги прихильників розпуску Верховної Ради. Сьогодні майже 70% українців вважає, що депутатам “сьомого покоління” час покинути Раду.
Однак постанов про саморозпуск із кожним тижнем стає все більше, а це вже ознака того, що депутати шукають можливості протриматися на нинішніх місцях якомога довше. Окрім цього, досі не зрозуміло, яким буде виборче законодавство, яке також варто оптимізовувати. До слова, закон, який регламентує вибори президента, змінювали за два місяці до дня голосування. Одне слово, часу обмаль, тим паче, що депутати невдовзі планують піти на канікули. Наступного тижня вони плідно працюватимуть із виборцями, а на пленарні засідання знову зберуться першого липня.
Окрім обіцянки проведення дострокових місцевих і парламентських виборів, у плані Порошенка є ще один цікавий пункт – розроблення змін до Конституції (передбачивши в ній децентралізацію влади та захист російськомовних). 
“Ключовий елемент: президент втрачає можливість призначати губернаторів і голів райдержадміністрацій, тобто проводитимуться дострокові місцеві вибори, відтак вибрані депутати формуватимуть місцеву раду, яка своєю чергою формуватиме виконком”, – заявив Порошенко на зустрічі з “елітами” Донбасу. Останнім нададуть право погоджувати кандидатів у губернатори, однак вирішальне слово все одно залишатиметься за президентом.
Проект Конституції Порошенка, до речі, у понеділок роздали лідерам парламентських фракцій для ознайомлення. Але коли за нього візьметься парламент – спрогнозувати важко.
 Мирний план                                   

фото: news.kievukraine.info
1.
Гарантії безпеки для всіх учасників переговорів.
2. Звільнення від кримінальної відповідальності тих, хто складе зброю і не скоїв важких злочинів.
3. Звільнення заручників.
4. Створення 10-кілометрової буферної зони на українсько-російському Державному кордоні. Виведення незаконних збройних угруповань.
5. Гарантований коридор для виходу російських та українських найманців.
6. Роззброєння.
7. Створення в структурі МВС підрозділів для здійснення спільного патрулювання.
8. Звільнення незаконно зайнятих адміністративних споруд у Донецькій і Луганській областях.
9. Відновлення діяльності місцевих органів влади.
10. Відновлення теле- та радіомовлення в Донецькій і Луганській областях.
11. Децентралізація влади шляхом виборів виконкомів, захист російської мови (проект змін до Конституції).
12. Узгодження губернаторів до виборів із представниками Донбасу (при умові узгодження єдиної кандидатури, при різних позиціях – рішення приймає президент).
13. Дострокові парламентські вибори.
14. Програма створення робочих місць у регіоні.

Компроміс заради миру


Чи може мирний план Порошенка бути ефективним?

фото: president.gov.ua
Віктор Балога, політик
Мирний план України – однозначно правильний і необхідний крок. На очах усього цивілізованого світу ми вчинили достойно – першими подали руку. Не мав жодних сумнівів, що у відповідь ми почуємо автоматну чергу.

Зрозуміло, що Путін не погодиться ні на що і продовжить війну. Тому нам усім потрібно бути готовими до тих викликів, які на нас чекають. А саме 27 червня війна не припиниться. Радше навпаки. Тому цей день має стати початком повномасштабного і рішучого наступу на тероризм, якщо ми хочемо перемогти.

А жителям Донбасу слід зрозуміти: пора нарешті починати боротися з російським агресором за свою територію, за свій дім, за своїх дітей, за самих себе. Вже усім має бути зрозуміло, що Росія прийшла на Донбас не будувати дороги, не підвищувати пенсії, не рятувати від “бандерівців”, а грабувати, вбивати, брати в полон, відбирати житло і викрадати дітей.

Якщо жителі сходу не хочуть озиратися на Київ, нехай подивляться на звільнені від тероризму населені пункти Донбасу – у всіх них народ повертається до нормального життя. Тому якщо вони хочуть витягти своїх родичів з полону, повернути своє майно і взагалі спокійно спати, то у них немає іншого виходу, як стати пліч-о-пліч зі своїми побратимами.
Віктор Гальчинський, прес-секретар ПАТ “Кредобанк”
Мирний план Президента Порошенка має як мінімум один істотний позитивний ефект – демонстрацію готовності української влади вести конструктивний діалог та досягати компромісу заради миру, в тому числі і з багатьох принципових питань.

Якщо цей план врятував чи врятує хоча б кілька людських життів – він уже ефективний! Натомість із власного досвіду антикризового менеджменту зазначу, що найефективнішою є боротьба не з наслідками тієї чи іншої ситуації, а з її причиною.
Олексій Гарань, політолог, професор політології Національного університету “Києво-Могилянська академія”
Мирний план Президента має насамперед політичне значення. Він показує готовність української сторони до мирного вирішення конфлікту. Це демонструється як населенню Донбасу, так і світовому співтовариству.

З цієї точки зору це, безумовно, виграшно, що ми до миру готові. І зараз буде усім очевидно, зокрема й на Заході, хто хоче миру, а хто війни. Це також важливо напередодні підписання економічної частини Угоди про асоціацію з ЄС. Росія зараз знову ж таки влаштовуватиме всілякі можливі провокації для того, щоб виставити українську сторону в негативному світлі, щоби внести розкол у позицію ЄС. Тому те, що офіційно було заявлене, те, що українці зараз не ведуть наступальної операції, а тільки обороняються, має зняти можливий негативний ефект від російських провокацій, які проводились стосовно наших військових.

А от щодо того, чи терористи складатимуть зброю, то тут потрібно бути реалістом. Думаю, що зброю можуть скласти місцеві жителі, які обманом опинились в тих загонах, які зараз розуміють, що їх просто знищать, і які не готові віддавати свої життя. А криміналітет та російські найманці навряд чи складуть зброю. Тут відповіддю має стати сила.

Вірити в те, що терористи за цей тиждень здадуть зброю, непрагматично. Якщо впродовж цього часу вони на нашу мирну пропозицію відповідатимуть обстрілами і нападами, то у нас з’явиться більше моральної аргументації для того, аби вже з п’ятниці, 27 червня, застосовувати силу.
Остап Дроздов, журналіст, автор і ведучий програми “Прямим текстом” на телеканалі ZIK
Мирний план Порошенка – це і небажання, і неготовність воювати. Ми повинні тверезо усвідомлювати, що у випадку прямої військової кампанії Україна проти Росії не має жодних шансів. У цьому контексті мирний план Порошенка виглядає як компромісна манера поведінки, коли одна зі сторін декларує мирну позицію, завідомо знаючи її програшність.

Усвідомлюючи свою слабкість, Київ наперед моделює свій статус майбутньої жертви. Це правильна тактика – коли ти максимально декоруєш свою поразку. Теорія ненасильства працює лише всередині країни. Із зовнішнім ворогом (як у нашому випадку) теорія ненасильства прирівнюється до добровільної капітуляції.

Боюся помилитись, але Київ не має плану Б. А він простий, як двері. Без воєнної допомоги НАТО взагалі нема про що говорити. Проблему з Росією можуть вирішити лише високопрофесійні військові найманці, а не малолітні призовники, резервісти чи добровольці, якими патріотичними вони б не були.

Я мав розмову з деякими іноземними послами і запитував їх, чому Захід так мляво допомагає Україні якраз у військовому питанні. Вони прямо відповіли: ми даємо те, що нас просять. Це парадокс, але Україна досі навіть не поставила питання безпосередньої участі військ НАТО у врегулюванні донбаської проблеми. З цього треба починати.

Україна набагато швидше погодиться на компроміс із Путіним, аніж ризикне запросити на свою територію міжнародну армію. Особисто мене це не влаштовує, навіть дратує. Думаю, зараз триває заключна фаза перемовин (торгів) Заходу і Кремля стосовно майбутнього України. Мирний план Порошенка – це режим очікування, допоки немає результату цих перемовин.
Володимир Паніотто, генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології
Говорити про те, що терористи складуть зброю, ще зарано. Немає коридору, який обіцяли створити для російських найманців, щоб вони повернулись на територію РФ. Також незрозуміло, чи взяли українські військові під контроль кордон із Росією (а йшлося про те, що перемир’я буде тоді, коли кордон із Росією буде взятий під контроль!).

Досі не сформульовані умови амністії тих, хто готовий скласти зброю. Певен, ці умови мають бути чіткими, щоб люди могли зрозуміти, чи вони підпадуть під амністію, чи ні. Поки що ці умови сформульовані нечітко та неконкретно.

Петро Порошенко мав це зробити для того, аби показати, що він хоча б дав шанс для мирного врегулювання ситуації на сході України. Ми досі не бачимо позиції України в цьому питанні – коридор, закон про амністію… Тож, як я уже казав, говорити про ефективність спроби мирного врегулювання ще зарано, але в будь-якому випадку це правильний крок.
Марта Пивоваренко, психолог-соціонік
Як на мене, на війні найбільш ефективні ті способи, яких не очікують. А оскільки цього мирного плану ніхто не чекав, то, сподіваюсь, він спрацює. Нехай не глобально – бодай локально, зокрема, в питаннях міжнародної взаємодії. Ним ми показуємо європейським колегам, що готові до миру і даємо Путіну можливість виважено зреагувати. Він зреагував.

Треба пам’ятати, що й наші дипломати не в тім’я биті… Під час війни не все можна казати, тож не все сказане й відкрите у цьому мирному плані. За ним криється набагато більше, ніж ми бачимо.
Володимир Телюк, власний кореспондент ТРК “Україна”
На мою думку, може бути ефективним. Думаю Порошенко добре розумів, що зброю не складуть. Але, перш ніж проводити остаточну “зачистку”, варто було дати час в першу чергу українським учасникам АТО. Зрештою, цього вимагали всі сторони і міжнародні організації.

А щоб зрозуміти, чим усе закінчиться, просто треба зачекати. Думаю, коли час перемир’я сплине, ми побачимо зовсім інший рівень проведення АТО.
Володимир Гулима, військовий експерт
Цей план можна розглядати з різних точок зору – як із військової, так і з політичної. З політичної точки, напевно, він може бути ефективним. Тому що все ж таки це інвестиція у зовнішню підтримку наших дій, демонстрація того, що слова Президента не розходяться з його реальними справами.

А взагалі щодо цієї ситуації складно робити якісь висновки. Є така думка, що ми чуємо не те, що відбувається насправді. Ми володіємо інформацією не тією, що керує цією ситуацією, а тою, яку нам подають. Тому не можемо ефективно нею оперувати і прогнозувати, що може статись насправді.

Олена БІЛОЗЕРСЬКА: Легалізуйте Добровольчий Український корпус!

Додано: 03/08/2014 – 15:151 коментар

   

 

Друзі, читачі, просто небайдужі люди, усі, хто мене знає і не знає – хочу зробити важливе звернення.

Я, Білозерська Олена Леонідівна, є бійцем 5-го окремого батальйону Добровольчого Українського корпусу “Правого сектора”. У складі підрозділу перебуваю з 1 травня 2014 року. З червня місяця беру безпосередню участь у бойових діях.

Протягом останнього місяця наші бійці у координації з підрозділами Збройних сил України майже щоденно ведуть бої на території Донецької області. 21 липня вони першими перетнули межу міста Донецьк.

Однак станом на сьогоднішній день (3 серпня 2014 р.) Добровольчий Український корпус (ДУК) не має жодного офіційного статусу. Більше трьох місяців ведуться переговори з усіма гілками влади і силовими структурами про легалізацію підрозділу. Досі вони не досягли успіху – влада поки що відмовляється легалізовувати Правий сектор.

Два місяці, поки солдати ЗСУ, бійці Нацгвардії і добровольчих батальйонів гинули на фронті, наші люди сиділи на базах, сподіваючись, що їм дадуть зброю і відправлять у бій. Не дочекавшись нічого, поступово озброїлись самі – хто придбав легальну мисливську зброю, хто купив нелегальну, хто робив вилазки і здобув трофейну – самі оформились у підрозділ і пішли воювати. Як воюємо – можете спитати у бійців і командирів 93-ї та інших бригад ЗСУ, які співпрацюють з нами.

Ми зараз дуже-дуже потрібні на фронті, нами затикають усі дірки, і ми нічого не маємо проти. Чорт з ними, з тими пільгами і статусом учасника бойових дій. Переб’ємося. Однак в мене є побоювання, що після війни на нас, де-юре незаконне збройне формування, спишуть усі військові злочини, які неминуче трапляються на будь-якій війні, і почнуть нас кримінально переслідувати.
Не думаю, що у них вистачить безсоромності вішати військові злочини на мене особисто. Скоріше за все, мене “всього-навсього” затягають свідком по судах.

За останній місяць боїв у нас є кілька загиблих. Є й поранені. Є багато знищених нами озброєних ворогів України. Але про те, що ми воюємо, і про те, як ми воюємо, знають, крім нас самих, лише наші побратими-армійці.

Коли ворог почне активно відступати і буде вже не так страшно – не всі ми на той момент будемо у строю. На наше місце прийдуть інші. Якщо вони будуть сміливо воювати – честь їм і хвала. Але побачите – після закінчення війни скажуть, що лише вони й воювали. А нам за допомогою проплачених “формувачів громадської думки” зроблять репутацію тилових крис, мародерів, злочинців.

Так справді може бути, бо так уже було – згадайте, як після Майдану всі раптом дружно чомусь упевнились, що Правого сектору під час боїв на Майдані або зовсім не було, або вони швиденько провокували сутичку, а самі втікали, підставляючи інших під кийки і кулі. Згадайте, як не тільки нікому не відомі безіменні тролі, а й начебто люди з репутацією синхронно почали писати приблизно таку маячню. На цю тему з’являлися навіть серйозні відеосюжети.

У свідомості довірливого українця “Інтернет-ворог” обов’язково має обливати брудом усе пов’язане з Україною, тобто, з її існуванням поза російським простором. Якщо ж співрозмовник спілкується українською і виступає з проукраїнських позицій – йому схильні вірити. Ми ще не звикли до того, що наші рідні українські політсили витрачають шалені гроші на “Інтернет-мочилово” одна одної.

За три місяці, що я перебуваю у прифронтовій зоні, до нас разів із п’ять приїздили журналісти. Деякі з них знали мене особисто і були дуже здивовані, зустрівши тут. Деякі не знали і намагалися взяти у мене інтерв’ю просто як у жінки-бійця. Я категорично відмовлялася і просила мене не “палити” – з міркувань, зокрема, що такі часи, коли треба воювати, а не піаритись.

Однак сьогодні я змінила своє рішення, бо сподіваюся, що, можливо, мій особистий авторитет хоч якось посприяє вирішенню проблеми з легалізацією Добровольчого Українського корпусу. Не хочу, щоб я і мої друзі, люди ідейні, вчергове були використані як перегній для тих, чия головна ідея, за будь-яких обставин – власний інтерес.

http://www.poryad.com/?p=23382



Обновлен 31 авг 2014. Создан 26 июн 2014